Класична музика композиторів світу


Пояснення з Вікіпедії. У значенні якісної оцінки (лат. classicus - зразковий): музика минулого, що витримала випробування часом та має аудиторію в сучасному суспільстві. Уже сьогодні як класичні сприймаються не тільки перлини «високого» музичного мистецтва, але й найкращі взірці розважальних жанрів минулого: наприклад, вершини французької та віденської оперети XIX - початку XX ст., вальси Йогана Штрауса тощо. Показовими в цьому сенсі є вислови «класики джазу», «класична естрада» та інші. У стійкій характеристиці Гайдна, Моцарта та Бетховена як віденських класиків також є і певна частка якісної оцінки їхньої творчості як фундаменту для подальшого розвитку музичної композиції. У музичних енциклопедіях таке тлумачення класичної музики, як правило, подається під гаслом «Музична класика».

Анотація

Рішення про створення фонду класичної музики композиторів світу у складі шкільної електронної бібліотеки в Селятинській ЗОШ-інтернат було прийнято практично з самого початку нашої роботи по створенню ШЕБ «Дивосвіт» – в жовтні 2010 року. А наш мотив такого спрямування полягав насамперед у бажанні наблизити вихованців нашого навчально-виховного закладу вже з юних літ до цього високого мистецтва. Медіа формат – це та доступна форма, якої так не вистачало до цього часу. Тепер цей час настав. І нами зроблено перший крок. До цього фонду нами вже долучено більше ста медіа дисків. На цих дисках зосереджено більш як 130 альбомів класичної музики. А фактичний обсяг створеної колекції склав понад як дві тисячі музичних творів. І ми горді, що маємо такий початок. -: )))))

Ми розуміємо, що батьківщиною класичної музики є Західна Європа. Особливо широкий і бурхливий розвиток класичної музики відноситься до епохи Відродження. Початком була оперна музика, яка в XVII і XVIII ст. проходить складний шлях свого розвитку. Спочатку це була суворо речитативна музика. Але поступово в неї почали вводити арії, хори; з часом зростає значення оркестру. Тематика опер спочатку була пов'язана з античною міфологією. В подальшому в опері з'являються історичні і побутові сюжети. У міфологічних операх все більше впроваджується віртуозний стиль, при якому змісту опери не надавалося великого значення. Вся увага була зосереджена на зовнішні вокальні і сценічні ефекти. Ми бажаємо, щоб це знали і наші учні-вихованці.

Ми – українські патріоти. І тому світову класику бажали б надавати вихованцям нашого навчально-виховного закладу через призму досягнень української класичної музики. А українська класична музика своїм корінням заходить у глибоку давнину – і першоджерелом її є народна творчість. Та більш чіткі основи класичної музики почали формуватися і розвиватися в Україні в часи, коли вона входила до складу Російської імперії – тобто, починаючи з другої половини XVIII ст. Протягом віків вироблялися її специфічні особливості і риси, що згодом визначили її національний характер. Але фактом є і те, що українська класична музика формувалась і розвивалася під благотворним впливом передової російської музичної культури, у тісних взаємозв'язках з нею.

Нагадаємо відвідувачам нашого шкільного сайту, що на початку XVIII ст. у Західній Європі з'являється такий собі тип опери – на побутові сюжети. Творцем цього типу опери був Глюк (1714-1787 pp.). Характерними ознаками опери того часу були простота і природність, що поєднувалися з драматизмом. Написавши свою знамениту оперу «Орфей», Глюк цим самим підготовив реформу оперного мистецтва і остаточно здійснив її в своїх останніх творах. Глюк справив величезний вплив на наступний розвиток оперного мистецтва. Трохи пізніше опери з широкою, різноманітною тематикою, насиченою глибоким змістом створює Моцарт. Його опери прийнято називати реалістичними.

В Україні в XVIII ст. широкою увагою користується народна лялькова вистава «Вертеп». Велику популярність в народі мали світські ліричні пісні, слова й музику яких складав український філософ Григорій Сковорода (1722-1794 pp.). У кріпацьких оркестрах і капелах з'являються численні талановиті актори і музиканти-кріпаки. Народну пісню використовують у своїх творах композитори Бортнянський, Березовський, Ведель. В 1809 р. в м. Одесі вперше виконується «Українська симфонія», приписувана М. Овсянико-Куликовському. Це твір високого художнього і професійного рівня, насичений мелодіями українських народних пісень.

Шляхи подальшого розвитку класичної музики вже у XIX ст. дуже різноманітні. В Італії на початку XIX ст. найбільшим оперним композитором був Россіні (1792-1868 pp.). Кращими його творами є опери «Севільський цирульник» і «Вільгельм Телль». У Німеччині найбільшими оперними композиторами були Вебер, автор опери «Чарівний стрілець», і Вагнер, автор опер «Лоенгрін», «Тангейзер», «Перстень Нібелунгів» та ін. У другій половині XIX ст. провідну роль в оперному мистецтві відіграють італійський композитор Джузеппе Верді і французький композитор Жорж Бізе. У першій половині XIX ст. з'являються українські народні п'єси зі співами і танцями – «Наталка Полтавка» Котляревського, «Сватання на Гончарівці» Квітки-Основ'яненка та інших.

По шляху, наміченому композиторами Россіні, Верді та Бізе, пішли і кращі представники оперного мистецтва XIX і початку XX ст. До них належать французькі композитори: Гуно, автор опери «Фауст», Деліб, автор опери «Лакме», чеський композитор Сметана, автор опери «Продана наречена», італійські композитори Пуччіні, автор опер «Мадам Баттерфляй», або «Чіо-Чіо-сан», «Богема» і «Флорія Тоска», Леонковалло, автор опери «Паяци», польський композитор Монюшко, автор опери «Галька», та інші.

У перші два століття становлення та розвитку класичної музики була не лише опера. У XVII ст. відбувається піднесення інструментальної музики. Великого значення набуває клавесин, який стає обов'язковим інструментом в опері і оркестрі. Клавесин набув великого і самостійного значення особливо в другій половині XVII і XVIII ст. Група французьких композиторів створює особливий «клавесинний стиль». Твори цього стилю написані у вигляді невеликих п'єс і відбивають так званий «галантний стиль» XVIII ст. Найвидатнішими представниками цього стилю є Франсуа Куперен, Рамо та інші. В Італії найвизначнішим клавесиністом був Доменіко Скарлатті, який написав багато сонат з глибшим змістом і складнішою технікою, ніж у французьких клавесиністів.

У XVII і XVIII ст. великого розвитку набуває скрипічне мистецтво. Для скрипки пишуться концерти, сонати. Надзвичайно високо підноситься виконавська майстерність в Італії, з'являються чудові віртуози-композитори: Вівальді, Тартіні, Кореллі. А такі видатні скрипкові майстри, як Страдіваріус, Аматі, Гварнері – виготовляють інструменти, які досі ціняться як скарби. У першій половині XIX ст. велику славу здобуває італійський скрипаль-віртуоз і композитор Ніколо Паганіні. його виконавська майстерність і творчість справили великий вплив на наступний розвиток інструментальної музики.

У першій половині XVIII ст. поліфонічне музичне мистецтво досягає своєї вершини у геніальній творчості композитора Баха (1685-1750 pp.). Він написав велику кількість визначних творів для органа, оркестру, хору, клавесина і скрипки. Творчість його відзначається незвичайною глибиною, суворою величністю і в той же час емоціональністю і мелодійністю. Найбільш відомі з його творів є 48 прелюдій і фуг в двох томах для клавесина, а також фантазії і фуги для органа, сонати для скрипки, концерти, меси та інші.

Австрійський композитор Йосиф Гайдн (1732-1809 pp.). написав більше ста симфоній, понад вісімдесят струнних квартетів, близько двадцяти опер, багато концертів, сонат. Вся його музика тісно пов'язана з народною піснею – австрійською, іноді угорською, з піснею південнослов'янських народів. Саме Гайдн встановив класичний тип симфонії, сонати, концерту, квартету, які слідом за ним розвивають Моцарт, Бетховен та інші композитори аж до наших днів.

У такому контексті слід згадати і творчість Ференца Ліста (1811-1887 pp.). Він був видатним композитором, піаністом-віртуозом, педагогом, громадським діячем, музичним критиком і письменником. Ліст написав великі твори програмного змісту для оркестру і особливо багато п'єс для фортепіано. Він переклав для фортепіано твори Баха, Шуберта, Бетховена. Широко відомі його фантазії на музику різних опер, а також рапсодії, в основі яких лежать угорські мелодії.

Основоположник російської класичної музики – геніальний композитор М.І.Глінка. Музикознавча думка визнає його і як основоположника української класичної музики. Його музичні твори, народні за своїм змістом і характером, реалістичні за напрямом, неперевершено художньої якості, мали величезний плодотворний вплив на розвиток української класичної музики. У 1863 р. в Петербурзі відбулася перша вистава опери «Запорожець за Дунаєм», написаної учнем М.І.Глінки, композитором С.Гулаком-Артемовським (1813-1873 pp.). Патріотичність змісту цієї опери, народність її музики і сценічних образів, ЇЇ реалістичність і доступність зумовили всенародне визнання «Запорожця за Дунаєм», його безсмертність.

Такі фортепіанні цикли Шумана: «Карнавал», «Метелики» і цикли пісень «Любов поета», «Мірти» та інші. Такими є твори Шуберта: «Прекрасна мельничиха», «Зимовий шлях». Такими є і твори Гріга: «Поетичні картинки». Найбільш видатними представниками цього напряму є Шуберт, Мендельсон, Шуман, Шопен, Гріг, Дворжак, Ліст.

Відмітимо, що в той час в Україні, на тоді так званої Малоросії, припадає початок творчої, наукової і музично-громадської діяльності Петра Петровича Сокальського (1832-1887 pp.), автора опер «Мазепа», «Облога Дубна» і «Майська ніч» та капітальної наукової праці «Русская народная музика». Сокальський був активним пропагандистом музично-естетичних поглядів і творчості Глінки, Даргомижського і композиторів «Могучої кучки».

Україна пам’ятає, що в 1875 р. Петро Іванович Ніщинський (1832-1896 pp.) написав «Вечорниці» – музику до другого акту п'єси Т.Шевченка «Назар Стодоля». Цей твір, та зокрема хор «Закувала та сива зозуля», ще тоді набув широкої популярності в народі і став основоположним у жанрі української класичної театральної музики. В 1876 р. композитор Михайло Миколайович Калачевський створює «Українську симфонію». В основі її тематичного матеріалу – мелодії популярних пісень. Форма – чітка, відповідна до класичних зразків.

Загальновідомо, що цілу епоху в розвитку української класичної музики становить творчість Миколи Віталійовича Лисенка (1842-1912 pp.). Учень М.А.Римського-Корсакова, М.В.Лисенко глибоко любив і високо цінував творчість великого М.І.Глінки і так званої «Нової російської школи». Розвиваючи творчі принципи і музично-естетичні ідеї «Могучої кучки», Лисенко на основі глибокого вивчення української народної пісні і творчого доробку своїх попередників дав високохудожні зразки майже в усіх жанрах музичного мистецтва. Він поклав початок таким жанрам української класичної музики, як кантата, опера, фортепіанна музика, солоспів, різні форми вокальних ансамблів та камерно-інструментальної музики, а також опери для дітей. Велике ідейно-художнє значення має його широкий цикл вокальних творів – «Музика до «Кобзаря» Т.Шевченка», обробки українських народних пісень для голосу з фортепіано і для хору.

Додамо і таке. Видатний піаніст і педагог, Лисенко є основоположником української школи фортепіанного виконавства. Великі традиції М.В.Лисенка знайшли подальший розвиток у творчості композиторів К.Г.Стеценка, Я.С.Степового, М.Д.Леонтовича. Кирило Григорович Стеценко (1882-1922 pp.) в своїй творчості продовжував розвивати кращі художні надбання української музичної класики того часу. Зокрема – творчості М.В.Лисенка в галузі хорової музики і солоспівів. Він написав чимало хорів на тексти Грабовського, Франка, Шевченка. Мелодика його творів пройнята характером української народної пісні. Багато з його композицій стали улюбленими для слухачів за їх щирість, мелодичну красу і простоту сприйняття. Для дітей Стеценко написав опери «Івасик-Телесик» і «Лисичка, котик та півник», ряд пісень, а також склав «Шкільний пісенник».

Не буде зайвим згадати, що кращі традиції російської і української класики розвивав у своїх творах і Яків Степанович Степовий (1883-1921 pp.). Він написав багато романсів, хорів, вокальних ансамблів, а також працював у галузі фортепіанної музики. Для дітей Я.Степовий склав три збірки під назвою «Проліски», збірку хорів на тексти Т.Г.Шевченка. Твори Я.Степового візначаються мелодійністю, щирістю, зручністю для співу і простотою для сприйняття. Особливо цінуються солоспіви, що їх написав Я.Степовий: «Каменярі», «Коваль», «У долині село лежить» та інші. Ці твори за своїми ідейно-художніми якостями також є цінним вкладом в українську музику. Творчість усіх українських композиторів-класиків становить ту художню основу, на якій розвивається і сучасна світова музична культура.

Ось такими, в загальних рисах, були основні моменти історії становлення і розвитку класичної музики композиторів світу. А посеред інших – і українських композиторів. Три століття! Багато імен! Напрямків. Форм. Музичних інструментів. Акцентів. Але все це – важливо для фахівців-музикантів. Діти ж мають знати, що таке взагалі – класична музика. Як вона звучить. Наблизити своє єство до її адекватного сприйняття. Щоб потім, коли вже виростуть, не цуралися цієї музики. Бо вона варта того, щоб існувати і проникати у нові і нові генерації українського народу. Ми ж відповідальні за вихованців Селятинської ЗОШ-інтернат. І створенням фонду «Класична музика композиторів світу» маємо наміри виховати у наших вихованців відчуття і сприйняття класичної музики. І сподіваємось на успіх. -: )))))


Альбоми
відеозапису
• Бородин А. Опера «Князь Игорь» (видео)
• Глинка М. Опера «Жизнь за царя» (видео)
• Лествица. Остров классики. Часть-2 (видео)
• Лествица. Страсти по Матфею. Кантата (видео)
• Лысенко М. Опера «Тарас Бульба» (видео)
• Моцарт В. Реквием (видео)
• Чайковский П. Опера «Евгений Онегин» (видео)
• Чайковский П. Балет «Лебединое озеро» (видео)
• Чайковский П. Опера «Мазепа» (видео)
• Чайковский П. Опера «Пиковая дама» (х.фильм)
• Чайковский П. Балет «Щелкунчик» (видео)

Альбоми
аудіозапису
Окремі музи
чні твори
• Бетховен Л.В. Симфония №3 «Героическая»
• Верди Дж. Реквием
• Гендель Г. Органный концерт
• Глазунов А. Балетная сюита
• Глазунов А. Балет «Барышня-служанка»
• Гуно Ш. Опера «Мирейль»
• Гуно Ш. Опера «Ромео и Джульетта»
• Гуно Ш. Опера «Фауст»
• Лятошинский Б. Славянская увертюра
• Малер Г. Симфония №1
• Моцарт В.А «Реквием»
• Оффенбах Ж. Опера «Орфей в аду»
• Оффенбах Ж. Опера «Парижская жизнь»
• Оффенбах Ж. Опера «Прекрасная Елена»
• Прокофьев С. Опера «Игрок»
• Рамо Ж. Комедия-балет «Зороастр»
• Рамо Ж. Опера «Дарданусп»
• Рамо Ж. Опера-балет «Празднество Гебы»
• Рахманинов С. Литургия Святого И.Златоуста
• Россини Д. Опера «Вильгельм Телль»
• Россини Д. Опера «Золушка». Увертюра
• Россини Д. Опера «Итальянка в Алжире»
• Россини Д. Опера «Севильский цирюльник»
• Россини Д. Опера «Сорока-воровка»
• Россини Д. Опера «Шелковая лестница»
• Россини Д. Соната для двух скрипок
• Скрябин А. Симфония №1
• Чайковский П. Воспоминание о Флоренции
• Чайковский П. Литургия, ор. 41
Колекції музи
чних творів
• «Ave Maria». Вок. цикл. Солист Сачок В.
• Арии из опер. Солист Куценюк П.
• Бах И.С. Бранденбургские концерты
• Бах И.С. Знаменитые камерные произведения
• Бах И.С. Избранные произведения для органа
• Бах И.С. Концерты для клавесина
• Бах И.С. Музыка для клавесина соло
• Берлиоз Г. Собрание сочинений
• Бетховен Л.В. Избранное
• Бетховен Л.В. Классическая коллекция
• Бетховен Л. Симфонии
• Бетховен Л.В. Симфонии №5, №8
• Бетховен Л. Увертюры
• Большая опера-2. Арии из опер
• Бородин А. Классическая коллекция
• Бородин А. Симфония №1, №2
• Бородин А. Скрипичные квартеты №1,№2
• Брамс И. Камерная музыка
• Брукнер А. Симфонии №1-6
• Вагнер Р. Шедевры мировой классики
• Великие дирижеры 20 века. Н.Голованов
• «Вечное движение». Ансамбль Большого театра
• Вивальди А. Золотая коллекция
• Гайдн Й. Собрание сочинений
• Глинка М. Камерная музыка
• Григ Э. Камерные произведения
• Делиб Л. Балеты, сюита, опера
• Знаменитые классические произведения
• Золотая классика
• Избранная классика
• Классика в современной обработке
• Красноухов Д. «Капли радуги». Пр-ния для ф-но
• Лист Ф.Произведения для фортепиано
• Лист Ф. Шедевры мировой классики
• Лучшая классика в современной обработке-2
• Лучшая классика в современной обработке-3
• Лучшая романтическая классика
• Лучшие произведения тысячелетия. Г.Гендель
• Лучшие произведения тысячелетия. К.Дебюсси
• Лучшие произведения тысячелетия. М.Мусоргский
• Лучшие произведения тысячелетия. Н.Р-Корсаков
• Лучшие произведения тысячелетия. А.Сальери
• Лучшие произведения тысячелетия. Ф. Шуберт
• Лучшие хиты классики №4
• Люлли Ж. Дивертисменты
• Люлли. Ж. Духовные произведения
• Люлли. Ж. Театральная музыка
• Монтеверди К. Мадригалы
• Монтеверди К. Оперные произведения
• Моцарт В.А. Сочинения. Симфонии
• Моцарт В.А. Сочинения. Сонаты
• Моцарт В.А. Сочинения. Увертюры
• Музыка для двух фор-но. Исп. Петров Н., Гиндин А.
• Мусоргский М. Симфонические произведения
• Оперетта, оперетта, оперетта
• Паваротти Л. Вокальные произведения
• Паганини Н. Произведения для скрипки
• Паганини Н. Шедевры мировой классики
• Произв-ния для виолончели. Исп. Кнушевицкий С.
• Рамо Ж. Балеты, опера
• Рамо Ж. Произведения для клавесина
• Рахманинов С. Выступления с 1919 по 1942 годы
• Рахманинов С. Симфония №1, Вокализ
• Рок-оперы. Ретро-коллекция
• Романтические балеты
• Русская органная музика
• Сен-Санс К. Классическая коллекция
• Скрипичные концерты. Солист - Виктор Пикайзен
• Скрябин А. Классическая коллекция
• 100 знаменитых пр-й, вып-1. Барокко
• 100 знаменитых пр-й, вып-2. Классицизм
• 100 знаменитых пр-й, вып-3. Романтизм
• 100 знаменитых пр-й, вып-4. Русская музыка
• 100 лучших романсов
• 100 самых красивых мелодий
• 100 самых романтических мелодий
• 100 шедевров классической музыки
• Стравинский И. Весна свящ., Игра в карты
• Токкаты, великие увертюры религиозной темы
• Фортепианные произведения. Исп. В Клиберн
• Чайковский П. Симфония №2, Серенада
• Чайковский П. Симфония №5, Буря. Фантазия
• Чайковский П. «Фатум»,фантазия, Симф. №4
• Шедевры мировой культуры. Гитара и клавесин
• Шедевры мировой культуры. Классическая гитара
• Шедевры мировой культуры. Старинная музыка
• Шедевры мировой культуры. Струнный квартет
• Шедевры мировой культуры. Фортепиано
• Штраус И. Венский бал. Вальсы, польки, марши
• Шуберт Ф. Симфония №1, №2
• Шуберт Ф. Симфония №8, №9
• Шуберт Ф. Шедевры мировой классики
• Шуман Р. Классическая коллекция
• Шуман Р. Шедевры мировой классики