Духовна музика та церковні піснеспіви

Довідка з Вікіпедії. Духовна музика або літургійна музика– це музика для виконання в культових спорудах та пов'язана здебільшого із релігією. Багато духовної музики писав німецький композитор Йоганн Себастьян Бах. Церковні піснеспіви – ко́ндак (грец. κοντάκιον - короткий) – це первісна назва сувоїв пергаменту, на яких записували християнські церковні піснеспіви, в яких стисло викладали опис церковного свята або найважливіші моменти діянь прославлюваного святого. Церковні перекази пов'язують виникнення кондаку з іменем Романа Солодкоспівця (VI ст.), якому уві сні явилася Богоматір з таким сувоєм, після чого він створив Акафіст до Пресвятої Богородиці.

Анотація

Чому духовна музика так важлива? Мабуть тому, що в усі часи вдумливі люди називали таку музику «Небесним мистецтвом». Художники зображували ангелів гуслярів, а знавці музики – складали відповідну музику. І це вчить нас тому, що душа приходить до кожного з нас одночасно з розумінням такої музики. Мабуть ще не народившись на землі, людина вчиться любити таку музику; її душа вже підкорена такою музикою, перш ніж вона з’явиться на цей Божий Світ. Виходить, що така музика і є першою та останньою річчю, що єднає нас з цим Світом…
І дійсно, музика є самим чудовим способом нашої духовної самореалізації. Бо немає більш вірного способу досягнення духовної досконалості, ніж через музику. З давніх давен у людини була та чи інша музика душі, музика, яка повернена до душі, але лише Бог підніс її до космічних висот, і дав людині можливість створити музику ангелів, музику, яка зцілює і по-справжньому заспокоює. Тому ця музика і повинна бути зціленням, ця музика повинна піднімати душі, ця музика повинна надихати. Бо немає кращого способу наблизитися до Бога, піднімаючись все вище по відношенню до духу, аніж досягнення духовної досконалості через музику. Якщо тільки вона правильно зрозуміла людиною.

З суто технічного боку духовна музика – це музика релігійного змісту, що виконується у храмі. Це і хоровий спів, і органна музика, і церковні дзвони. Сюди слід віднести також службу божу і молитву. В широкому розумінні до ансамблю духовної музики входять також фрески, ікони, мозаїка та й уся храмова архітектура. Та головним носієм духовної музики прийнято вважати хоровий спів у храмі. Він буває: а-капела – це хоровий спів без інструментального супроводу; і капела – професійний хоровий колектив, який виконує твори із супроводом і без нього. Музику у храмі розрізняють на такі різновиди: хорал, літургія, реквієм. Літургія – це найважливіше високе церковне богослужіння християнської церкви, що супроводжується співом і музикою. Реквієм – це багатоголосний вокальний твір скорботного характеру. Хорал – це хоровий спів на релігійний текст.

Фонд «Духовна музика та церковні піснеспіви» шкільної електронної бібліотеки «Дивосвіт» у нас в Селятинській ЗОШ-інтернат спочатку був задуманий, як частина фонду української музики та пісень. Але дуже швидко нам стало зрозуміло, що ця колекція заслуговує особливої уваги. Усвідомлюючи витоки цієї складової музичної культури українського народу, ми повинні поринути в історію її виникнення. Це – ХVІ століття. Тоді велику роль у суспільному й культурному житті українського народу відіграли братства, які виникли наприкінці XVI століття. Це – товариства, організації, що об'єднували прогресивних і найбільш освічених та свідомих представників інтелігенції та інших верств міського населення того часу. В силу історичних умов братства гуртувалися навколо церковних парафій, хоч були майже цілком світськими організаціями. У їх програмі – боротьба за рідну мову, розвиток письменства, освіти й культури, за православну віру. Дуже важливу роль відіграли братські школи й колегіуми у розвитку музичної культури. А духовна музика та церковні піснеспіви були у них під особливою увагою.

Розуміння подальшого розвитку духовної музики неможливе без осмислення козацької доби. Турбота козацької держави щодо розвитку музичного мистецтва проявилася у тому, що в 1652 році Богдан Хмельницький підписав універсал про утворення музичного цеху в Лівобережній Україні. На Запорожжі існували спеціальні школи, які готували професіоналів «вокальної музики і церковного співу». Вчитися сюди їхали з усієї України. Вагомий внесок у розвиток музичного мистецтва зробила тоді Києво-Могилянська академія, в якій вивчалися музика, хоровий спів, були організовані хори, оркестри. Чимало випускників академії стали видатними співаками, керівниками хорових колективів, композиторами. Вершин тогочасної храмової музичної культури досягли хорові твори Артемія Веделя, Максима Березовського, Дмитра Бортнянського.

Одним із творців українського хорового стилю у духовній музиці був Максим Березовський. Він узагальнив досягнення вітчизняної та західноєвропейської хорової музики у своїх хорових духовних композиціях. Його твори вирізняються вишуканістю й художньою досконалістю. Найзначнішим досягненням композитора є жанр хорового концерту. Відомим осередком музичної освіти була Глухівська співацька школа. У цій школі навчали гри на різних музичних інструментах, готували співаків для Придворної капели. З глухівської школи вийшов видатний український композитор Дмитро Бортнянський, який був реформатором церковного співу, диригентом. Навчався в Італії. Написав опери «Креонт», «Алкід», «Квінт Фабій». А галицький композитор Михайло Вербицький, який написав гімн України! Він – церковний композитор, має чудові літургії в стилістиці Шуберта. Та й якщо поглянути на наш гімн, то стає зрозумілим, що це розспів літургійний, майже канонічний. Отакий, виходить, є міцний зв'язок між духовною музикою і церковними піснеспівами з історією України.

Певним підсумком більш ніж 200-літньої традиції створення духовних пісень в Україні стало видання «Богогласника». Збірник містив 250 віршів з нотами. Інструментальна музика не досягла такого рівня, як хоровий спів. До здобутків інструментальної музики XVIII ст. належить «Концертна симфонія» Д.Бортнянського та «Українська симфонія» Є.Ванжури. Потім був період занепаду цього важливого різновиду музичної культури українського народу. А з набуттям Україною незалежності цей процес знову набув активності. Духовна музика і церковні піснеспіви і нині перебувають у певному розвитку.

Селятинська ЗОШ-інтернат приділяє великого значення музичному вихованню і духовному становленню учнів-вихованців закладу. У такому контексті на ШЕБ «Дивосвіт» також покладаються певні надії. І на змістовний склад фонду «Духовна музика і церковні піснеспіви» – зокрема. Тому до складу цього фонду нашої шкільної електронної бібліотеки зібрано музичні твори визначеного змісту. Натепер у цьому фонді ШЕБ «Дивосвіт» налічується більше тридцяти медіа дисків, в яких зосереджено більш як п’ятсот звукових файлів. Займаючись їх збиранням, нам стало зрозуміло, що це джерело фактично невичерпне. Тож цей фонд нашої електронної бібліотеки має усі передумови до подальшого розвитку. І ми такий його розвиток забезпечимо.

Разом з тим, ми розуміємо, що загальноосвітня школа – це не духовна семінарія. І що такий специфічний фонд нашої ШЕБ «Дивосвіт» не може бути православно- чи католико- орієнтованим. Він має бути максимально поліфонічним, толерантним до віруючих усіх конфесій. А його практичне використання учнями і персоналом закладу має відбуватись в позаурочний час, вільно, за принципом «до запитання». До такого підходу у цьому питанні нас спонукає конституційне положення нашої держави щодо свободи совісті та віросповідання. Надавати рівні можливості доступу до такої інформації усім – ось у чому ми бачимо роль і місце ШЕБ «Дивосвіт» у цьому делікатному питанні.

Згідно зі статутом Селятинської ЗОШ-інтернату на навчання до нашого закладу приймаються діти віком від 6-ти до 16-ти років. У такому віці деяка їх частина вже мають певний світоглядний потенціал, у тому числі і свої власні релігійні вподобання і деяку свою релігійну традицію. Враховується нами і позиція батьків, якщо у дитини вони є. Тому в межах забезпечення свободи віросповідання своє завдання педколектив нашої школи-інтернату вбачає у забезпеченні усім дітям-вихованцям рівних можливостей доступу до релігійної інформації в роки їх навчання.

В той же час при інтернатних закладах для дітей шкільного віку в Україні сьогодні не прийнято мати хоча б невеличкі церковні храми, каплички чи кімнати; апріорі традиційно відсутні і послуги священиків. Тому задоволення наявних релігійних потреб вихованців зосереджується на їх інформаційному забезпеченні книгами, відео та аудіо контентом відповідного змісту. Серед іншого і звукозапису церковної музики та піснеспівів. Мабуть все таки є сенс у заявах тих сучасних богословів і культурологів, які стверджують, що істини всіх релігій врешті решт приведуть нас до колективного розуміння духу, яке дозволить нашим дітям усвідомити набагато більше, ніж суспільство усвідомило досі…

Маємо і таку думку, що вміле використання контенту, зібраного у цьому фонді ШЕБ «Дивосвіт», вихователями нашого закладу на уроках «Християнська етика» і поза тим сприятиме також формуванню толерантного ставлення дітей один до одного у їх середовищі, стане певною позитивною передумовою для їх адаптації до суспільних відносин по закінченні школи-інтернату.

Разом з тим, своє максимально толерантне ставлення до початків релігійних орієнтирів вихованців нашого навчально-виховного закладу керівництво Селятинської ЗОШ-інтернат вміло поєднує також з атеїстичним напрямком формування світогляду юнаків та дівчат, що навчаються. Бо і на це вихованці мають повне право. Цьому слугує певна частина друкованих видань бібліотечного фонду, є така література і у складі фонду ШЕБ «Дивосвіт». Але навіть дітям такої світоглядної орієнтації ми рекомендуємо прослуховування наявних в нашій ШЕБ «Дивосвіт» альбомів звукозапису духовної музики та церковних піснеспівів. У нас є взаєморозуміння, діти слухають і вдячні за таку можливість.

А узагальнимо це своє пояснення щодо мотивів створення у складі ШЕБ «Дивосвіт» фонду духовної музики і церковних піснеспівів так. Щоб увійти в контакт з музикою, яка дозволяє отримати доступ до несвідомого і внутрішньої глибини особистості, все-таки треба слухати духовну музику і церковні піснеспіви. Бо у них мабуть дійсно закодовано повідомлення божественного натхнення та єдності духу і тіла. І тому ті, хто слухає таку музику, отримують своєрідні «ключі» до особистої духовної трансформації і розуміння цілісності цього Світу. Це – в кінцевому разі. Але, шлях цей можна подолати лише за умови постійного руху. Ми – рухаємось…


Альбоми звукозапису православної
музики та піснеспівів
Архієрейський хор Михайлівського Золот. Монастиря
Бортнянский Д. Концерти для хору
Вербицький М. Літургія
Григоріанський хорал. Збірка
Духовні пісне співи. Збірка
Камерний хор «Київ». 1000 років укр. духовної музики
Пасхальна музика. Бах Й.С. - Кантата
Пасхальна музика. Монтеверді К. - Мадригали
Пасхальна музика. Дворжак А. - Кантата «Стабат»
Пасхальна музика. Бах Й.С. - «Страсті по Матфею»
Піснеспіви у виконанні церковного хору «Gregorian»
Світить звізда чудна. Збірка
Хорова капела «Почайна» - Гайдн Й. – Меса
Хорові піснеспіви в Святогорській Лаврі
Хор. «Почайна» - Ведель А.: - літургія св. І.Златоуста
Хор Сретенського монастиря. Збірка
Церковний хоровий спів. Збірка
Церковний хор «Видубичі» - Літургія №2
Церковний хор «Видубичі» - Молитву проллю
Церковний хор «Видубичі» - Хваліть Господа з небес
Церковний хор «Видубичі» - Хваліть Ім'я Господнє
Чоловічий хор «Григоріан», альбоми 2009-2011 рр.
Альбоми відео православної
музики та піснеспівів
Для душі. Церковні піснеспіви (відео)
 Гайдн. Ораторія «Сім слів спасит. на хресті» (відео)
Музичні альбоми музики та пісне
співів греко-католицької церкви
Альбом. З любов’ю до Вас
Альбом. Лине пісня про Ісуса
Альбом. Любові дар
Концерт хору «Новелія» храму УГКЦ КіМ, Львів