Друзі!
Ще зовсім нещодавно ми вітали перші дні весни.
А нині на порозі вже й третій місяць весни
потихенько вступає у свої права.
Травень… Чудові ранки… Життя…

…Землею теплий дощ пройшов,
Розкрилив ранок довгі вії,
І перепілка між дібров
Навперегони пісню сіє…

Весняні голоси
"Жив-жив, тю-ї,
Жив-жив, тю-ї"
Мелодійно, до ладу
Завела маленька пташка
У вишневому саду.

На її призив тихенький
Тільки пурх, пурх-пурх — летять.
По одній, по дві, чотири,
І по десять, і по п’ять.

Наслухайте —
Мов по нотах
Лине весняний мотив.
Лине пісня, ткана світлом, —
Невгамовне: "жив, жив-жив".

СПОГАДИ ПРО ВЕСНУ

Ото була, скажу тобі, весна:
Погода після лютого ясна,
Замайорить лиш сонечко вгорі,
Ми вже на тій,
Ні, аж на тій горі.
Підсніжники збираємо з-під снігу.
А скільки радості та сміху!
Чи до кислички підійдем
Минулорічних яблук наберемо.
А перейти струмок,
Що річкою вже став,
І щоб у воду не попав,
Якщо ж попав –
не простудись таки!
Ех, дні які, які роки…
Сказать вам, дітки, хочеться мені:
- Шануйте дні!

(Володимир Нагорняк)

Зараз я вже доросла. Мені 30 років. У мене є дві дочки: Марічка і Настя.
Вони близнюки, 2004 року народження. Я люблю читати їм книжки,
та особливо вірші. І про весну також. Та досить часто пригадую віршик,
який любила розказувати мені моя бабуся Таня.
Прочитайте і ви цей віршик і посміхніться:

Подивіться! На горбочку
Забіліло дивне очко!
Хто ж це дивиться так ніжно?
Дитинча весни – підсніжник!

Пропоную відвідувачам цього сайту вірш про весну.

Згори сміється сонячне проміння,
А під ногами дзюркотять струмки.
І мелодійне з неба клекотіння
Говорить: повертаються пташки.
Ще вранці владарює прохолода,
Поки високо сонце не зійде,
Проміння тепле геть її відгонить,
Весна дорогу скрізь собі кладе.

Весна

Соловейко на калині
Заспівав на всю долину.
Соловейку не до сну –
Дзвінко славить він весну!

Ну що ж, Друзі, Весна дійсно прийшла!
І вороття для зими прийде не скоро. Ох, як не скоро!
А про весну дійсно треба вірші писати.
Або хоч розказувати гарні вірші про весну один одному.
Просто так, для хорошого настрою.
Ось і я - просто так - розкажу вам віршика про весну.
Він і для школярів, і для дорослих.

Весняний ранок

Вклонився ранок сонцем до землі,
Зірвав із неба зоряну парчу.
Його зустріли співом солов’ї,
Сховавшись у зелену аличу.
Всміхнувся в листі ніжний промінець,
Зустрів веселку в крапельці роси,
Побіг на луки з вітром навпростець,
Де ще дзвеніли птахів голоси.
Схилився гіллям до трави каштан,
Духмяним цвітом дивиться на світ.
А біля річки стелиться туман,
Сріблить росою в травах первоцвіт.

Це знов до нас весна іде

Шумить вода, шепоче вітер,
Розтанув сніг і де-не-де
Прокинулись найперші квіти –
Це знов до нас весна іде.

Два Миколки

У нас в полі навесні
починають посівні,
квіти розпускаються,
листя пробивається…
А у Вас?

Хлопці
Із сусіднього села