15 березня відбулося засідання шкільного методичного об'єднання вихователів з теми: Пошук інноваційних форм і методів роботи з учнями в позаурочний час. Вихователь5 класу Бороденко С.А. провела виховний захід "Прощай, зимо, здрастуй, весно! ". В цьому заході вихователь зуміла згуртувати учнівський колектив для проведення цього дійства. Діти на заході проводжали Зиму та зустрічали Весну піснями-веснянками, віршами-проповідками, приказками, прикметами. Свято сподобалося як глядачам так і самим артистам: адже вони відродили для себе ще один звичай - звичай зустрічі Весни.
Прощай... І знову - ЗДРАСТУЙ!!!!!! Найкраща пора року!!!!!!!!!!!!!!! Пухкий сніжок! Тріскучі морози! Казковий іній на деревах! І загострене відчуття теплоти і затишку рідного дому...
Між іншим… 21 березня - День дерева! Здавна відзначається в Італії, як свято оновлення і єднання людини з природою. Історія Свята дерева сягає в далеке минуле, коли люди жили в тісному зв'язку з природою і віддавали їй належне повагу. В античній культурі був широко поширений звичай влаштовувати святкування з нагоди посадки дерев. Їм була присвоєна величезна важливість, у зв'язку з чим всі дерева підрозділяли на олімпійські, божественні, героїчні, зловісні, щасливі, нещасливі, а ліси розрізнялися як священні, божественні і мирські.
Щороку в Італії День дерева об'єднує велику кількість людей. Всі разом, дорослі і діти демонструють готовність і право жити у сприятливому навколишньому середовищі. Добровольці з усієї країни зустрічаються для озеленення закутків свого міста, парків, площ і садів. Таким чином, проявляючи любов і повагу до природи.
Кращої пори року годі й сподіватися! Я зі своїх шкільних років пригадую ось такий вірш про весну.
Весна
Дві сороки лементують, Ніби в лісі їх не чують: Знайте, сумніву нема, Вже до нас прийшла весна! У сороки на хвості Всі новини не прості. Сповістив сьогодні хвіст, Що весна прийшла у ліс! А сорока знай скрекоче – Сповістити радість хоче.
Весною до нас прилітають журавлі. Це вже доброю прикметою весни. А чи знаєте ви як ще називають журавлів? А я знаю: ВЕСЕЛИКИ Про це навіть вірш є. Написав Г.Паламарчук
Чому веселиками звуться журавлі
Тому веселиками звуться журавлі, Що прилітають до веселої землі, Що теплий день приносять на крилі І залишають в нашому селі.
Лиш навесні веселики вони, А журавлями звуться восени, Бо журяться, у вирій летючи, Бо не заміниш рідний край нічим.
Хто б сумнівався, що весна – краща від зими! - : )) А я пропоную нашій Інтернет-громаді послухати ось такого віршика про весну. Називається він «Напровесні». Автора я, нажаль, не пам’ятаю. Пишу вам по пам’яті.
Напровесні
Плетуть дощі холодні сіті І лускуватий ловлять сніг. Припали котики, як діти, До гілок – матінок своїх. Тремка весна притулку просить, Їй важко йти, бо шлях розкис. …На захист весноньки підносить Зелену шабельку нарцис.
Прочитав? Запам’ятай! І коли прийде до тебе смуток, (а таке іноді з нами трапляється) пригадай цей нескладний віршик. І розкажи сам собі подумки. Або прошепочи собі тихесенько під ніс. Я знаю: допомагає! - : )))) Спробуй! А враження свої запиши сюди, як наступний коментар. Ми ж бо - односайтники!
Кому не подобається весна? Таких мабуть нема! Я таких не знаю. Наші хлопці і дівчата знають і гарно кажуть про весну. А я про весну скажу так. Розквітають квіти весняні, і буяє усе навкруг. Цій порі радіють діти, бо не буде завірюх. Усміхнулось небо весняне, ожила земля. Сумувати вже не треба нам, бо пришла весна. Весна, радіють діти, бо для нас – пора збирати весняні квіти. Весь час сонце і високе небо! Весна, більш нічого нам не треба. Вона – в наших очах! Весна – в думках і снах! Вже дзвенить весняна пісня у потоках і струмках. Повернувшись до свого дому з півдня в’ється жайворонок у небесах. Сонце променем гарячим від зимового сну розбудило вже ми бачим – цю красуню сплячу, казкову мить – весну.
Хочеться римувати про весну! Та ВЕСНА варта найкращих слів! Тому про весну в Україні зазвичай співають.
Надворі весна вповні. Куди не глянь - скрізь розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не веліло покласти палючих слідів на землю: як на Великдень дівчина, красується вона в розкішнім вбранні. Поле - що безкрає море: скільки глянеш - розіслано зелений килим, аж сміється в очах. Синім шатром розіп'ялося небо - ані пляминочки, ані хмариночки, чисте, прозоре.
З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискуче світло сонця; на ланах грає сонячна хвиля... Легенький вітерець подихає з теплого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билину. І ведуть вони між собою таємну розмову, чутно тільки шелест жита-травиці...
А згори лине жайворонкова пісня: голос, як срібний дзвіночок, тремтить, переливається, застигає в повітрі... Перериває його перепелячий крик, заглушає сюрчання трав'яних коників - і все те зливається докупи в чудний гомін, вривається в душу, розбуркує в ній добрість, щирість, любов до всього... Гарно тобі, любо, весело! На серці стихають негоди, надія обгортає тебе добрими думками, бажаннями. Хочеться самому жити и любити, бажаєш кожному щастя.
Весна вповні (За укр.письм. Панасом Мирним)
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
15 березня відбулося засідання шкільного методичного об'єднання вихователів з теми: Пошук інноваційних форм і методів роботи з учнями в позаурочний час.
0
