17:22
Школярське літо
Юля Ігнатюк
учениця 7 класу
Селятинської школи-інтернату І-ІІІ ступенів,
учасниця походу
Відлунала мелодія останнього дзвоника. У наших мріях лишень одне: літо, відпочинок, друзі.
Ініціативна група школярів Селятинської школи-інтернату давно і ретельно готувалася до цього турпоходу: займалися спортом, приладнували спорядження, знайшли детальну карту важкодоступних гірських масивів Карпат, розпитували бувальців та старожилів.
І ось вона, щаслива мить. Напутні слова рідних та вчителів, мамине обов’язкове «Бережись, доню», а за плечима важкуваті рюкзаки.
Проминули рідний Селятин, Путилу, лишилась позаду і Кам’яна Багачка. Дорога поманила сусідньою Івано-Франківщиною. Нові краєвиди та нові враження. Від цікавості розбігаються очі. Над крутим урвищем милуємося божевільним сплеском Черемошу. Потім з цікавістю відвідуємо музеї у Криворівні та Верховині. У одному з музеїв нам дозволили приміряти та сфотографуватися у старовинному гуцульському вбранні зі справжнім 300-літнім топірцем.
А далі село Шебене. Суворі прикордонники перевіряють наші документи, а перед очима…неосяжна зелень незайманих лісів, круті вершини суворих гір, оповиті срібним туманом.
- Вперед! – закликав керівник походу, заступник директора школи з виховної роботи М.М. Максімов. Крок за кроком пішли назустріч мрії – до вершини гори Піп Іван. Крізь піт і втому, під тягарем рюкзаків, під краплі дощу і блискавицю та дикий регіт грому нарешті добралися до затишного місця, де нарешті добралися до затишного місця, де облаштували нічліг. Спалахнула ватра. Смак приготовленої їжі приємно поєднався з присмаком хвої. Найправніше розпалювали багаття, поралися біля наметів і куховарства Сашко Косар, Олексій Горбан. І звичайно, все це відбувалося під пильними, по-батьківськи добрими очима вчителів М.М. Максімова, М.М. Павлишина, І.І. Майданського.
То була дивна і незабутня ніч. Цікаві розповіді, веселі пісні. У гості до нас завітали вівчарі з високогірної полонини «Веснярка». Поряд табором розташувалися туристи з Польщі, ще далі – з Австрії.
Холодний ранок наступного дня, сніданок, і в дорогу. Тепер здається, що то було не так і важко. А тоді…
Звивисті стежки. Карликові сосни та кам’яні розсипи. Поляни квітів. Ні, не поляни, а цілі моря: білі, червоні, рожеві. Такого розмаїття ми не бачили ніде. Далі – одні мохи та…сніг. Так ми гралися у сніжки та купалися в снігу.
Нарешті дісталися вершини гори Піп Іван (2028м.). побували на частково зруйнованій, але ще добротній обсерваторії, збудованій ще за панської Польщі. З такої висоти окидаємо поглядом навколишні каскади гір. Красиво, як у казці…
Намилувавшись неповторною красою, спускаємося донизу. Натрапляємо на гірське озеро «Марічейка»: чисте, прозоре з холоднючою водою. Окремі наші сміливці спробували в ньому скупатися.
На високогір’ях Карпат ми зустрічалися з туристами-іноземцями, а також з туристами з Харкова, Сум, Чернігова. В кого вистачило сил, то ще й відвідали лікувальні джерела Буркут з смачнючою мінеральною водою.
Під проливним дощем, стомлені ми поверталися додому. Поверталися з порожніми рюкзаками, але переповнені враженнями, спогадами і новими задумами здійснити наступні сходження на вершини, де ми ще не були. Адже краще гір можуть бути тільки гори, на яких ми ще не були.



Переглядів: 1164 | Додав: fart | Теги: спогади, літній відпочинок | Рейтинг: 4.2/5
Всього коментарів: 121 2 »
0
12 Тарас   [Матеріал]
Школярське літо!
Яка чудова «пора року»!
Як багато треба і можна побачити і відчути за літні канікули!
Вони – то ціла вічність! І водночас – сукупність митєвостей…
Серед інших – ранки.. Чудові літні ранки… Ось такі…

Ранок

Ранок у день переходить,
Гублячи перла-росу.
Сонце між хмарами бродить,
Ніжить ранкову красу.
Ранок згубив свої чари,
Ті, що у ночі забрав.
І сонце, і небо, і хмари —
Дню без останку віддав.

0
11 Валерій Михайлович   [Матеріал]
Я ніколи не бував на Буковині.
Бо народився і живу у Таврії, на Херсонщині.
Та все це – Україна. І ранки скрізь у нас – українські!
Тож розкажу вам про наші, тутешні. Словами нашого поета.
Чудовим віршем!

НАШІ РАНКИ

Ти бачив, брате,
Як земля,
Умившись вранці росяницею,
Леліє в розповні поля,
Які прибралися пшеницею?
Чи слухав ти,
Коли вгорі
З натягнутими тонко струнами
Малі сіренькі штукарі
Гойдали простір диво-лунами?

Не чув...
Не бачив?!
Тож піди
В досвітню свіжість за околицю,
Залиш в пухкій ріллі сліди,
Хай ноги на стерні наколються...

Гей, буковинці! Селятинці!
Приїзжайте до нас в Таврію!
На кавуни! Скуштувати наших динь!
Набрати наших прекрасних величезних червоних-причервоних помідорів!
Ну і подивитись наші ранки, звичайно…

0
10 Іван Петрович   [Матеріал]
Люблю червневу ніч,
Коли лягає тінь на броди,
І по коліна в травах бродить
Туман…
Коли на плавні та гаї
Зоря кладе сліди свої,
І чути як у далині,
Поміж вишень,
Іде вже
День…

0
9 Володимир і Соня   [Матеріал]
Ми у поході дивнім за селом -: ))))

Ми йдемо росистою тропою
Й підбираєм пелюстки лілей...
Шлях Чумацький в нас над головою
Й пісня виривається з грудей.

Скільки мислей... Мислей-перемислей
В мить таку у серці й голові.
Тихий місяць блідим коромислом
Підкидає все нові й нові.

Передати словом... слів немає.
Почуття занімлено мовчать.
Півень співом ранок провіщає
Й на ставку качки вже гелготять…

0
8 Інструктор   [Матеріал]
Ви зібрались в туристичний похід?
І хочете впевнитись, чи вірний ваш вибір?
Бо не знаєте, чи отримаєте жадану насолоду?
А може найкраща відповідь – у цьому римованому висловлюванні:

…За горизонтом сонечко краєм
Штори роздвинуло, ранок вітає…
Піснею-дзвоном жайворін в небо…
Кращого часу світу й не треба…

0
7 Директор   [Матеріал]
Друзі!
А чи знаєте ви про те, що проведення туристичних подорожей школярів
регулюється окремим нормативним документом Мінмолодьспорту України?
Справа в тім, що туристичний похід – це доволі відповідальний захід шкільного життя,
в якому стають наявними підвищений ризик для здоров’я і навіть для життя дітей.

Назва такого нормативного документу така:
«Про затвердження Правил проведення туристських
подорожей з учнівською та студентською молоддю України».
Ці Правила були прийняті 20 травня 1999 року, тобто тринадцять років тому,
але не втратили свого значення, і тому є чинними. Використовуйте. Даю посилання:
http://chutovo.at.ua/load/pravila_provedennja_turistskikh_podorozhej_z_uchnivskoju_ta_studentskoju_moloddju _ukrajini/8-1-0-110?

Зазначимо, що цей документ розроблено з метою забезпечення виконання
Закону України «Про освіту» ( 1060-12 ), відповідно до Положення про Міністерство освіти
України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 08.07.92 N 384 ( 384-92-п ), та з метою створення умов
для безпечного проведення туристських подорожей
з учнівською і студентською молоддю України

0
6 Леся Вознюк   [Матеріал]
Ось і я потрапила на ваш шкільний сайт.
Маю приємне враження. Дякую за вашу активність.
Незабаром знову літо. Якщо ви добре вчились, то й добре віддихайте.
Прекрасна літня пора скоро знову покличе вас на відпочинок.
Чимало дітей поїде у літні табори. Прихопіть із собою цей віршик.
Можна під нього крокувати, придумати мелодію та співати.

Пісенька літнього табору

Ми йдемо щасливі,
ми йдемо веселі,
сонечко привітне
нам киває вслід.
Літній табір кличе
у свої оселі
діток галасливих
на смачний обід.
Крізь ліси зелені,
вікові діброви
дружно ми крокуєм,
пізнаємо світ.
Лащаться в долині
квіти кольорові,
дятел на смереці
стукотить: «Привіт!»
Ми йдемо бадьорі,
сповнені надії,
настрій піднімають
табірні пісні.
Збудуться бажання
й заповітні мрії,
виграють веселки
барви чарівні.
То ж ходімо з нами,
хлопчики й дівчатка,
любить літній табір
щебет дітлашні.
Цю простеньку пісню
почнемо з початку,
щоб завжди лунали
в таборі пісні.

(Леся Вознюк)

0
5 Надія Лазарівна   [Матеріал]
Люби Україну

Люби свою країну ти,
Тут предок твій спочив.
Люби свою країну ти,
Як він її любив.
Найкраще, що на світі є –
Це рідний, милий край.
Люби, як матінку свою,
Люби, не зневажай.
І як би важко не прийшлось,
Тобі у ній прожить,
Ти духом не занепадай,
До неї прихились.
Оці ліси, ріки й поля,
І гори в далині,
Увесь цей милий, рідний край,
Не зрадь на чужині.
Чужа країна – не твоя,
І ти туди не рвись.
І мова там тобі чужа,
Хоч як ти не тулись.
Люби свій милий, рідний край,
І мову в нім свою.
Борись за злагоду в житті,
За землю цю свою.
І Бог здоров'я всім пошле,
Хто не бажа нам зла,
Щоб Україна на віки
У щасті розцвіла.

(Нерянова Надія)

0
4 Ельвіра   [Матеріал]
Ех!!!!!!
Повернути б зараз моє школярське літо!
А це - один місяць на Уралі у тьоті Дусі! Потім один місяць - в Криму, в Ялті!
Маю що згадати! Але дуже хочу ще поїхати туди і туди!
В Ялті я звичайно ж ходила на море. Не одна, а з подругою Катею. А у тітки - я їй допомагала по господарству.
Бо вона живе у невеличкому містечку. Такий собі охайний будиночок для двох вчительських сімей.
Бо моя тьотя - також вчителька. А в сараї у неї - кури і кролі. Я їх годувала.
А лісу там так багато, що й заблудитись не довго!
Ех! Знову літа хочу!!!!!!!

0
2 Я також Юля   [Матеріал]
Я - Юля з міста Краматорська. Це біля міста Словянська. Одним словом - Донбас.
Я навчаюсь у дев'ятому класі. В Карпатах не була ніколи . Про Карпати мені розказувала тітка Валя, мамина сестра.
А ви там живете, щодня бачите Карпати, та ще й в туристичні подорожі ходите. Добре Вам! Я вам по-хорошому заздрю.
Але колись таки я обов'язково поїду в Карпати. Можливо десь на Буковину. Але скоріш за все на гору Говерлу.
А юлі з Селятина дякую за цікаву розповідь про маленьку туристичну подорож школярів.

0
3 fart   [Матеріал]
Юля! Дякуємо за відгук!
Будеш мати бажання поїхати в Карпати - ласкаво просимо!!!
Чекатимо!

1-10 11-11
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]