Головна » 2012 » Лютий » 2 » Слово про Вчителя
19:04
Слово про Вчителя


 Антемюк Богдана, учениця 11 класу

Тамара Іванівна – вчитель за покликанням. У час інформаційних технологій важко зацікавити
старшокласників чимось незвичайним. А нашій улюбленій вчительці це вдається. Її уроки біології завжди
цікаві, насичені багатим додатковим матеріалом, наочністю, різними видами роботи. З Тамарою Іванівною цікаво не тільки на уроках, але й в позаурочний час. Предметні тижні, випуски стіннівок, інтелектуальні ігри, екологічна агітбригада, виготовлення проектів та екологічні рейди на території села – це не повний перелік
тих виховний заходів, які організовує Тамара Іванівна.
Ми пишаємося, що в нашій школі працюють такі педагоги.


 Хар Микола Георгійович, директор школи,вчитель історії та правознавства, вчитель-методист

Тамара Іванівна Михайлюк (вчитель біології) за час роботи виявила високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, досконало володіє ефективними формами і методами організації навчально-виховного процесу. Навчальний матеріал викладає доступно, формує в учнів свідоме і активне ставлення до навчальної діяльності, навички раціональної організації
своєї праці під час уроку. Надає диференційовану та індивідуальну допомогу молодшим школярам з різним
рівнем підготовки з предмета. Розвиває інтерес до навчання, творчу ініціативу, самостійність. Усі свої уроки педагог
будує так, що учні класу працюють інтенсивно, з цікавістю і бажанням, на вищому рівні своїх можливостей.
На її уроках можна навчитися багатьох елементів творчої, натхненної роботи. Виховує в
учнів свідоме ставлення до навчання, відповідальність і дисциплінованість. У 2011 році екологічна агітбригада
під керівництвом Тамари Іванівни стали переможцями районного конкурсу екологічних агітбригад. Постійно працює над
своїм фаховим самовдосконаленням. Творчо використовує передовий педагогічний досвід. В побуті скромна, товариська. Користується заслуженим авторитетом у колег, батьків, учнів.



Переглядів: 471 | Додав: fart | Теги: слово про вчителя, педагоги школи, результати роботи | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 4
4 Богдана   (14.12.2012 22:09)
БАГАТО РОКІВ З НАМИ ВІН

Посивілий вчитель, «Батько» наш щасливий,
Дітлахів виводив у широкий світ,
То дзвінка, то сміху слухав переливи
І шептав мрійливо: - України цвіт!...
Вірив, що сьогодні, саме в понеділок,
Вічне буйноцвіття блузок, комірців
Виколосить рясно золото п’ятірок –
Урожай майбутніх молодих творців.
Розмаїття барв жадав він увібрати,
Кожен порух серця юного ловив,
Розумів, що сили, може, вже розтратив,
До дітей любові все ж не розгубив…

3 Просто Серж   (27.06.2012 13:14)
ВЧИТЕЛЯМ

Вас шанобливо називають «ВЧИТЕЛІ» –
Ви є для всіх взірцями у цьому світі,
І в місті, і в маленькому селі
Ви знань зернята сієте у душі дітям.

Зернята знань, що потім проростуть
І поведуть дітей у світ широкий
Плоди не зразу зерна ці дають,
Проте сторицею вони віддячать потім.

Це ви виховуєте із Андрійків і Катюш
Політиків, військових, інженерів,
Неначе скульптори ви ліпите із юних душ
Шевченків, Нобелів, Козловських, Фарадеїв!

Від ранку й до вечірньої зорі
Покликання у вас – дітей навчати,
Ви гордо зветесь словом «ВЧИТЕЛІ» –
Країни знань надійні ви солдати.

2 Валерій Петрович   (02.05.2012 11:32)
Ось Богдана говорить про Тамару Іванівну: "Ми пишаємося, що в нашій школі працюють такі педагоги".
А я скажу так: "А вчителям слід пишатися, що у них є такі учні".
Лише у взаємній повазі Вчителя і Учня навчально-виховний процес може здійснюватися ефективно.

1 Вчителька   (28.04.2012 18:40)
Кажуть люди: «Щоб давати оцінку іншим – треба самому пройти довгу дорогу життя…».
Вочевидь, Микола Георгійович Хар – ветеран. Відомо, що він належить
до когорти вчительських династій, якими повниться освітянська нива.
Та «медовим» його вчительський шлях назвати не можна.
Бо усілякого на тому шляху випадало…

Зараз – Директор. Дає оцінки вчителям. Це також мабуть не легко.
Та й сам вчителем не припиняє бути. Бо без цього взагалі не мислить себе.
Про таких, як Микола Георгійович, є у одного поета вірш,
як спогад учня минулих років.

Зсутулений, блідий, у сивині,
З лукавими привітними очима...
Таким цей образ видиться мені,
Таким його я все життя нестиму
В своєму серці...

Я у перший клас
Прийшов до нього в ту далеку осінь...
Як зараз бачу - буква запеклась
На чорній дошці.
Неба свіжа просинь
Манила владно за вікно мене,
На зарічанські виткані простори...
Там груш і яблук запахущі гори
В садку артільнім.
Чапля промайне
За дальній обрій...
Втриматись несила!
Але ж мене, хлопчину, чарував
Спокійний голос вчителя, і милий
Отецький погляд ласку дарував…

...А потім я пройшов круті дороги,
Пізнав і щастя, й горя досхочу...
За все ж поштиво кланяюсь у ноги
Учителю - науки сівачу.

Вчителі старшого покоління…
Як добре, що вони залишаються з нами.
З їх твердою рукою і чутливим серцем нам, молодим, працювати набагато легше.
Хай щастить Вам, Миколо Георгійовичу!

Ім`я *:
Email:
Код *: