Головна » 2011 » Вересень » 11 » Свято квітів
20:07
Свято квітів
Так, вже доброю традицією в Селятинській ЗОШ-інтернаті  стало проведення конкурсної програми - виставки творчості учнівських робіт "Свято квітів", яка припадає на другу суботу вересня. Так було і цього року. 10 вересня школа замайоріла всіма барвами веселки. Шкільну площадку наповнили яскраві букети з найрізноманітніших квітів.
      Цьогорічною основною темою робіт стало відзначення державного свята 20 річниці проголошення Незалежності України, яке ми відзначали 24 серпня та проведення Євро 2012.
       Були композиції присвячені рідній школі, до Дня Вчителя, Ю.Федьковичу, американській трагедії, Бабину Яру та інші
       Ця традиційна виставка осінніх квітів створює атмосферу «балу хризантем». Хризантема — в перекладі з грецької означає «золота квітка». Так цього аборигена Середземномор’я назвали ще елліни майже три тисячі років тому. Перші ж 14 європейських різновидів хризантем в Україні з’явились у 1812—1820 роках. Найбільше з давніх–давен цінують хризантему в Японії. Її там називають «кіку», тобто сонце. Хризантема стала національним символом японців і навіть зображена на гербі держави, а орден Хризантеми вважається в країні найвищою нагородою.
         Пухнасті айстри різнобарвним дивом прикрасили шкільне свято квітів - кольору бузкового туману,рожево-полумяні та сніжні-білі із серцем жовтим сонячним і ніжним.
         Не обійшлося свято і без гладіолусів. Гладіолуси - одні з найулюбленіших осінніх квітів. Висока струнка рослина, з красивими, як у лілій, квітами, зібраними у два ряди в загострений прямий колос. Листя, височенні, вузькі, стирчать, як гострі шпаги. Цю квітку ще часто називають шпажником, а червоні суцвіття деяких сортів подібні до крапельок застиглої крові. Історія гладіолуса налічує століття. У перекладі з латинської - "гладіолуса" - меч, і тому у римлян він вважався квіткою гладіаторів.
        Побачивши цю виставку, можна поринути у світ казки, адже тут все навколо у яскравих кольорах, все посміхається і радіє. Тож, дуже добре, що є такі люди, які прагнуть дарувати всім оточуюючим гарний настрій та хвилини щастя. І нехай свято квітів живе й надалі, а наші нащадки хай продовжують ці добрі традиції в майбутньому.
       Дирекція школи висловлює щиру подяку всім класоводам, класним керівникам, вихователям школи у підготовці та проведенні конкурсної програми - виставки творчості учнівських робіт "Свято квітів".
ДЕТАЛЬНІШИЙ ФОТОРЕПОРТАЖ ПРО СВЯТО КВІТІВ МОЖНА ПЕРЕГЛЯНУТИ У ФОТОАЛЬБОМІ САЙТУ

Переглядів: 7267 | Додав: fart | Теги: композиції, свято квітів, традиції школи | Рейтинг: 3.9/7
Всього коментарів: 9
9 Rosalia   (19.02.2013 10:58)
Я дуже люблю квіти, мої улюблені - це маки! Пам'ятаю, раніше, коли вчилась на курсах Такка Шантр'є, дуже часто робила різні квіткові композиції, букетики. Зараз хотілося б частіше займатись цим, оскільки робота з квітами дарує велике задоволення.

8 Іван Петрович   (01.05.2012 09:21)
Я також люблю квіти. І вірші про квіти.
Пропоную до уваги друзів-односайтників
вірш про таку квітку, як матіола.

Матіола

Матіола - вечірній запах,
Нерозкішна маленька квітка,
Як побачу - в душі мов спалах,
Хоч уже людина я - літня.

Але з нею пішов у життя,
З нею - перше моє кохання,
З нею - доля і віра моя,
З нею зустрічі й розставання.

Матіола, матіола -
Не загублена серед квітня.
Я люблю тебе, матіола,
Хоч людина уже я - літня.

ДОВІДКА!
У спекотні та сонячні літні дні квітки матіоли не здаються особливо привабливими,
зате під вечір розкриваються нові пелюстки, і суцвіття, похитуючись від слабкого вітерцю,
випромінюють ніжний аромат.

Посів і догляд:
Світлолюбна холодостійка рослина.
З кінця березня можна сіяти матіолу у горщики або ящики для розсади.
Для проростання насіння необхідне світло й температура повітря близько 15-18 ° С.
Приблизно через 10 днів насіння проростає. На початок червня розсада буде готова для висадки.

Джерело: сайт «Квітковий записник»
http://lumitarflowers.blogspot.com/2011/05/mattiola-bicornus.html

7 Філолог   (30.04.2012 13:31)
Цілком згоден з односайтниками і з адміном цього сайту.
Квіти – це краса, квіти – це життя!
До речі, про квіти дійсно написано багато-багато віршів.
Писались вірші про квіти з давніх-давен.
Пишуть вірші про квіти і наші сучасники.
А ще – роблять переклад з інших мов,
прокладаючи таким чином міст порозуміння між народами.

Знайшов

Блукав у лісі
Я без мети,
Не хтів нічого
Отам знайти.
Дивлюся, квітка,
Немов грибок,
...Цвіте і сіяє,
Мов блиск зірок.

Йоганн Вольфганг Ґете: «Знайшов»
Переклад з німецької мови М.Василенко

6 Січеславка   (31.03.2012 13:08)
Квіти!
Що там не казати, а подобаються квіти людям.
Бо дійсно, їх краса завше полонить нас. Зворушує. Тонізує. Надихає.
І тільки ті з нас, кого історія вшановує як класиків, у квітах здатен бачити більше.
Таким був український байкар Леонід Глібов. Напрочуд мудра людина!
Тим і прославився. Тож є у нього і про квіти. Байка. Але яка!!!

Алегорія! Але яка влучна! Просто – Книга Життя! Або, як зараз кажуть, «Дорожня карта»!
Розумному, як кажуть, досить, щоб мудрість цієї байки зрозуміти раз і назавжди.
Що у своєму житті кожна людина повинна бути сама собою,
не чванитись своїми «хорошестями», і бути скромною.
На це й розраховував байкар.
Начуваймося ж!

КВІТИ

У гарному будинку на вікні
Бриніли Квіти у макітрі;
Тихесенько вони гойдалися на вітрі,
Радіючи весні.
На другому вікні стояли інші Квіти:
З паперу зроблені і шовком перевиті,
На дротяних стебельцях, наче мак,—
Хто йде, дивується усяк...
Чого тепер не роблять люде!
Без коней їздять,— ще колись
І не такеє диво буде:
От-от — дивись —
На місяць злізуть панувати
І там почнуть
По-своєму порядкувати,
Ще й земство заведуть...
А покіль що — повернем річ на Квіти.
День парний був; у холодку спочити
Ховавсь усяк.
От справжні Квіти кажуть так:
— Ой Вітрику, наш милий друже!
Навій нам дощику мерщій,
Бо душно стало дуже
Скрізь по землі сухій.—
А тії, шовком вбрані Квіти,
Сміються з них:
— Кому-кому — ще й вам годити,—
Не бачили дурних!
Навій їм дощику із неба...
Нащо він здавсь, коли його не треба?
Поналива води —
Хоч не ходи.
Не слід їм. Вітре, догоджати,
Бо що вони за Квіти, треба знати?
Ще тиждень поцвітуть,
А потім і посхнуть.
Ось ми не простою красою —
Сам бачиш ти —
І літом і зимою
Уміємо цвісти...—
А вітер віє, повіває...
Вже близько хмара... дощик накрапає.
І зразу зашумів —
Долину звеселив...
А тії Квіти, шовком вбрані»
Попадали, неначе п'яні,—
Пропала чвань!
Тепер — куди не глянь —
Скрізь по двору їх вітер носить.

1864—1872

5 fart   (10.12.2011 19:19)
[size=13]Дякуємо за гарні відгуки!!!
Квіти - це краса!
Квіти - це життя!

4 Ольга   (10.12.2011 16:11)
О цветах не нужно много говорить,
ими нужно любоваться, наслаждаться их красотой,
поражаться их искренности и совершенству.
Цветы – Моменты нашей жизни!
Это самые утонченные и красивые послания в мире!
Восторг и восхищение, изящество и великолепие,
чистота и прелесть, мистика и совершенство…
Цветы рассказывают нам тысячи историй.
И затаив дыхание…
Мы понимаем их язык.
Цветы говорят…

Ольга

3 Садгірянка   (04.12.2011 20:51)
А у нас в Садгорі квіти у кожному подвір'ї.
А які різноманітні! Яких тільки квітів люди не вирощують!
Є і у мене в саду багато різних квітів.
Але моя улюблена квітка - польова. Це - ромашка!

2 Наталка   (04.12.2011 20:45)
Я дуже люблю квіти!
Квіти - це найчудовіший витвір природи!
Ви тільки уважно придивіться на квітку!
Любіть квіти!

1 Старший брат   (30.11.2011 21:47)
Мене звати Володя. Я вчуся в п’ятому класі. У мене є молодша сестричка Надійка. Кожної весни ми з нею ходимо до лісу збирати проліски. Це такі весняні квіти. Наша мама дуже їх любить. Тому ми букетики таких квітів їй даруємо. А вона нам дякує. А ще ми їй розповідаємо такий ось віршик про квітку пролісок.

Пролісок

Пролісок, мов хлопчик,
Оченятком синім
Дивиться навкруг:
Зеленіють ниви,
У ясній долині
Бджоли полетіли
На зарічний луг…
Вся земля радіє
Сонцю молодому,
Снігу вже нема.
На останній кризі
В далеч невідому
Проплила зима.

С.Жупанин

Ім`я *:
Email:
Код *: