16:43
Тиждень пам'яті Т.Г. Шевченка
З 5 березня по 11 березня в школі проходив тиждень пам'яті Тараса Григоровича Шевченка.
В програмі тижня проходили конкурси на кращу стінгазету присвячену життю і творчості Великого Кобзаря.
Були організовані вікторини, кросворди на дану тематику.
Цікавим пройшов конкурс на кращого читця творів Т. Шевченка. В конурсі взяли участь не тільки учні 5-11 класів, але  2-4 класи.
 

   

Підсумком тижня була поставлена музично-літературна композиція до творів Т.Г.Шевченка підготовлена вчителем української мови та літератури 
М.Г. Стеф'юк




  
Переглядів: 5271 | Додав: fart | Теги: Шевченківські дні, конкурси вікторини, Тиждень пам'яті Т.Г. Шевченка, читання | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 141 2 »
0
14 Придніпровський журналіст   [Матеріал]
А у Дніпропетровську таке!
Нещодавно мер Дніпропетровська Іван Куліченко повідомив,
що у березні 2013 року до 200-річчя Тараса Шевченка біля пам´ятника поету
на Монастирському острові розташується упорядкована галявина,
на якій із спеціально встановлених динаміків звучатиме
поезія Тараса Шевченка у виконанні артистів.

0
13 Сергій   [Матеріал]
ТВІЙ ДУХ МІЖ НАМИ

Найкращий Сину України,
Тарасе, Батьку дорогий!
Про Тебе слава світом лине,
Про Тебе знає світ цілий.
Сьогодні в кожній нашій хаті
Твій образ в квітах на стіні.
При ньому стануть Твої діти,
Тобі співатимуть пісні.
І «Заповітом» привітають,
І кожне Батька спом’яне,
Дітворі личенька засяють,
У серці гордість спалахне.

0
12 Соломійка Козулько   [Матеріал]
Я ШЕВЧЕНКА ПОВАЖАЮ

Про Тараса, про Шевченка
Нам розказувала ненька,
Про Тарасових батьків,
Про сестер і про братів.
Та й розповідав нам тато
І цікаво і багато,
Як Тарасик виростав,
Як поетом славним став.
Я Шевченка поважаю,
Вірші все його вивчаю –
Ось уже навчилась я
Десять віршів з «Кобзаря».

0
11 Дядько Гнат   [Матеріал]
Не забувайте нашого Шевченка, діти!

0
10 Путильські   [Матеріал]
Ми всі - Тарасові діти!
І тому повинні відповідати такому своєму високому статусу.
Читаймо Т.Г. Шевченка! Навчаймось у Т.Г. Шевченка!
А у своїх сімях "...вольних-нових..."
не забудьмо ми згадати незлим тихим словом його -
Тараса Григоровича Шевченка.

0
9 Гуцулятко   [Матеріал]
У кожної дитини є мама.
Кажуть люди: "Скажи хто твоя мати, і я скажу хто ти"
Ми знаємо, хто була мати Т.Г.Шевченка...

В похилій хаті край села,
Над ставом чистим і прозорим,
Життя Тарасику дала
Кріпачка – мати, вбита горем.

0
8 Січеславка   [Матеріал]
Друзі! А мені приємно повідомити вам про те,
що у нас в Дніпропетровську є певний слід великого Кобзаря – Т.Г.Шевченка.
Справа в тім, що у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара
працював Дмитро Филимонович Красицький – правнук Тараса Григоровича Шевченка.

Відомо, що Д.Ф.Красицький народився у 1901 році у родині селян-бідняків в селі Зелена Діброва,
що на Черкащині. Генеалогічне древо Д.Ф.Красицього свідчить, що його прабабкою була Катерина Григорівна
Шевченко (1806-1850) – старша сестра геніального Кобзаря, яка у 1823 році взяла шлюб
з Антоном Григоровичем Красицьким (1794-1848). У них народилося 12 дітей,
з яких до повноліття дожило лише четверо: Федір, Степан, Яким та Максим.
Яким Антонович і був дідом Д.Ф. Красицького по лінії батька
Филимона Якимовича.

У 1924 році Дмитро закінчив Київський Інститут Народної Освіти.
У 1925-1927 він заочно навчався у Комуністичному університеті імені Я.М.Свердлова.
У роки Великої Вітчизняної війни (1941 – листопад 1943 рр.) знаходився у лавах Червоної армії,
де отримав звання майора, за проявлену мужність та героїзм Дмитро Филимонович
був нагороджений орденом «Червоної Зірки».

В характеристиці Д.Ф.Красицького від 20.11.1946 р.,
яку підписав ректор держуніверситету Л.Й. Сафронов, йде мова про те,
що з 1 листопада 1943 р. по 1 березня 1956 р. Дмитро Филимонович працював
в Дніпропетровському державному університеті у якості доцента і завідувача кафедри історії народів СРСР.
Зазначалось, що він викладав лекції «хорошим, популярным языком на высоком теоретическом уровне»,
користувався авторитетом серед колег і студентів університету, нерідко виступав перед трудящими міста
та області. Саме в цей період часу Дмитро Филимонович працював директором Дніпропетровського
історичного музею імені Д.І.Яворницького. У 1944 році він організував і очолив етнографічну експедицію
по Дніпру, під час якої було виявлено 700 знахідок, з них – 500 унікальних.
Помер Д.Ф.Красицький у 1989 році у віці 88 років.

Ось такий він – правнук Тараса Григоровича Шевченка –
Дмитро Филимонович Красицький.

За матеріалами Всеукраїнського щомісячника
«Бористен», №2-2012 (248)

0
7 Володимир Нагорняк   [Матеріал]
Розуміння, що я українець, не покидало мене ніколи.
Ні, не оте хворобливо-кичливе, а справжнє, божественно-горде.
Так: і божественне, і горде.

Ще в дитинстві прищеплена батьками та вчителями сільської школи
любов до Кобзаревого слова супроводжує мене все життя. Хто ж він для мене?!
Мабуть, перш за все, бунтарська невгамовність душі, свята її непідкупність, нескореність...
Чи вогненна любов до народу-творця і така ж, вогненна, але спопеляюча, ненависть до його ворогів
та нахлібників, заякими масками ті не ховали б свою хижу безликість. Чи живлюча творча рілля,
з котрої росла, росте і ростиме неповторна письменницька слава України. Скоріше - все разом!

Тарас Григорович Шевченко - це і символ України в безмежному світі,
її духовне національне безсмертя, це і вічна візитка справжнього, не перелицьованого українця.
Як Шота Руставелі для грузина, як Адам Міцкевич для поляка, як Олександр Пушкін для росіянина.
За межами України ти - не просто ти, а син, посланець землі,
яка народила геній Тараса Григоровича Шевченка.
На мовах усіх народів планети це звучить божественно-гордо.

Так: і божественно, і гордо!

0
6 Студент-філолог   [Матеріал]
Друзі! Давайте підкреслимо ще раз:
Тарас Григорович Шевченко – класик української літератури,
національна гордість українського народу!

Сьогодні ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі:
у багатьох країнах йому встановлено пам'ятники,
його твори перекладені майже на всі мови світу,
його ім'ям в Україні названо навчальні заклади,
театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України,
Київський національний університет, центральний бульвар
міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу –
Тараса Григоровича Шевченка. Все це – толерантна і щиросердна
данина українського народу світлій пам’яті Тараса Григоровича Шевченка.

Віктор Решетняк,
студент ВДПУ ім. М.Коцюбинського

0
5 Історик   [Матеріал]
Наш Шевченко колись написав такий вірш:

Буває, в неволі іноді згадаю ...
А як ми бились, умирали,
За що ми голови складали —
В оці могили? Будеш жить,
То, може, й знатимеш, небоже,
Бо слава здорово кричить
За наші голови... А може,
І про могили, і про нас
З старцями божими по селах
Правдива дума невесела
Меж людьми ходить...

Що ж, «правдива дума невесела» не згасла. Вона ходить…
Скільки їх, люду того, пращурів наших до часів Шевченка і в часи після нього,
поклали свої голови за щастя потомків своїх! Українців! Нас з вами!
Читаймо Шевченка! Знаймо і згадуймо частіше
важку і славну історію України!
Слава Україні!

Олексій Михайлович,
с. Підлісне

1-10 11-14
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]